Оливкові гаї, виноградники, зерносховища

З візантійських часів землеробство було одним з основних видів діяльності чернечої громади Ватопеда, а також інших монастирів Афону. Його метою було забезпечення основними інгредієнтами для щоденного харчування, а також для релігійного життя, такими як пшениця, вино та олія. Виробництво цієї сільськогосподарської продукції наприкінці XIV століття було щонайменше в п'ять разів вищим, ніж в інших монастирях. Пшеницю виробляли переважно на подвор'ї монастиря Ватопед на Халкідіках, звідки її перевозили кораблями та зберігали в зерносховищі на березі моря. Оливкові гаї та виноградники розташовувалися на Афоні. Зокрема, виноградники мали загальну площу щонайменше тридцять акрів. Наприкінці XIX століття згадуються наступні: Хацаварес (або Хацавра), Оворос, Арматомені, Агіос Харалампос, Антімос та Вартоломейос, Хацигрігоріос та Деспотос. Перші чотири ідентифікуються з сучасними маєтками, тоді як про решту ми знаємо лише, що вони, ймовірно, носили ім'я якогось попереднього користувача. Оливкові гаї існували поблизу монастиря, а також у ширшій місцевості, наприклад, у місцях Арматомені, Хера, Ксепатімата, Агіос Онуфріос, по обидва боки яру Платанарі, у старій Атоніаді, в Кацару та в Кераміденії Каліва.