Фрески екзонартексу

Екзонартекс католикону покритий фресками 1312 року. Візантійські зображення збереглися без перемальовок чи новіших втручань і співіснують з новішими фресками 1819 року, які були написані Веніямином та його командою з Галатисти, Халкідіки. Яскраві кольори композицій та висока якість мистецтва шару Палеологів вражають. Фрески відносяться до Страстей та Воскресіння Христових (Таємна вечеря, Плач, Христос пояснює значення Плачу, Молитва на Оливній горі, Зрада, Христа ведуть до преторію, Бичування, Підготовка до розп'яття, Усікновення голови, Епітафічний плач, Камінь, Зішестя в ад, «Мир вам», Невір'я Хоми) та розташовані у верхній декоративній зоні. На західній стіні, в тимпані входу, зображено Христа в стані спокою, а на північній стіні та частині східної стіни — небесний плач святого Івана Синайського. Сцени розгортаються в безперервній оповіді, без вертикальних розділових смуг. Оповідь про Страсті є частиною єдиної концепції іконографічної програми, метою якої є проектування реальності божественних страстей та жертви Христа на хресті заради спасіння людства. Оздоблення 1312 року доповнюється зображенням святих у повний зріст або погрудно, переважно ченців та воїнів. Зі стилістичної точки зору фрески екзонартексу є роботою двох художників із абсолютно різними художніми індивідуальностями, яких умовно називають «живописцем Вознесіння» та «живописцем Молитви на Оливній горі».