Знайомство з настінними розписами католикону

Фресковий розпис католикону значно пізніший за час будівництва церкви. Найдавніший шар фресок був нещодавно виявлений (1993) у карнизах та на фасадах арок східної частини церкви та, ймовірно, належить до шару розписів другої половини XII століття. Другий дуже важливий шар датується 1312 роком, згідно з написом 1819 року, що зберігся в екзонартексі та відтворює текст нині втраченого засновницького напису з історії католикону за років Андроніка II Палеолога. У написі зазначено: «Цей нинішній божественний храм був відновлений за правління Андроніка, найправославнішого царя Комніна Палеолога, за допомогою ієромонаха Арсенія у році «soc» (1312) індикту 10...». Фрески поширюються на головний храм, екзонартекс, і, невідомою мірою, під поствізантійськими фресками езонартексу (1760). Вони співіснують з новішими фазами оздоблення католикону, що датуються серединою XVIII - початком XIX століття. Фрески Палеологів екзонартексу збереглися у дуже хорошому стані, тоді як фрески головного храму здебільшого перефарбовані. Перефарбування, згідно зі сприйняттям того часу, означає «оновлення» розпису облич, волосся та одягу, зберігаючи при цьому оригінальну іконографію та дизайн зображень. В інших випадках оригінальний розпис був замінений новішим, який датується 1789 роком, згідно з написом на перемичці входу з внутрішнього нартекса до головної церкви.